«Розпродаж» на Львівщині: замки, палаци…

На Львівщині багато пам’яток архітектури — замків, палаців, які є привабливими об’єктами для туризму. Жовківський, Золочівський, Олеський, Підгорецький, Свірзький замки відомі не лише в  Україні, а й за її межами. Проте потрібно і «саночки возити»: пам’ятки архітектури потребують постійних капіталовкладень, а деякі дуже значних, адже перебувають у жалюгідному стані. Держава таких коштів, звичайно, не має.

Навіть якщо говорити про діючі замки та палаци — де розміщені музеї або ж інші заклади — то  і  тут інколи не вистачає коштів, щоб хоча б оплатити за електроенергію і послуги держохорони. Вчергове така ситуація виникла в березні цього року, коли у зв’язку із заборгованістю в деяких замках Львівщини було припинено електропостачання, а Державна служба охорони при ГУМВСУ у Львівській області заявила про припинення надання послуг з охорони через борги. А про напівзруйновані пам’ятки, або про ті, які вимагають реконструкції, і говорити нема чого. 

Вихід з цієї ситуації почали обговорювати вже давно. І одразу було зрозуміло, що без приватних коштів не обійтись. Влада вирішила велосипеда не придумувати і задіяти варіант концесії — довгострокової оренди.  До речі, саме тоді, коли вперше заговорили про концесію, Львівщиною ширились чутки про бажання таким чином «придбати» Свірзький замок (де, до слова, знімали фільм «Три мушкетери») одним із тодішніх урядовців, який і зараз на чільних позиціях в Кабміні.   

Реальних обрисів «приватизація» замків Львівщини набула в 2007 році. Кабінет міністрів України вніс до Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, два замки та один палац на Львівщині: вже згадуваний замок 1484 року в с. Свірж Перемишлянського району; замок XVI-XVII ст. в с. Старе Село Пустомитівського району; а також палац в с. Тартаків Сокальського району. Про це йдеться у постанові Кабміну № 1338 від 21 листопада 2007 року. 

І вже в грудні 2010 року дано старт: Львівська ОДА віддала в концесію пам’ятку архітектури національного значення палац у с. Тартаків Сокальського району. Тодішній голова Львівської ОДА Микола Кміть підписав відповідну угоду на 49 років із приватним інвестором з Волині — ФОП «Новосад».

Згідно з підписаною угодою, інвестор зобов’язується відновити палац, який є, м’яко кажучи, в аварійному стані. Після реставрації палац має функціонувати як туристично-відпочинковий центр. 

Після зміни влади в державі нове керівництво Львівської ОДА вирішило не збавляти обертів. Хоча з одного боку ініційовано об’єднання замків Львівської області у державний історико-архітектурний заповідник «Галицька корона», куди увійдуть Бродівський, Добромильський, Золочівський, Олеський, Свірзький, Старосельський, Підгорецький та Поморянський замки: у Львівській ОДА стверджують, що завдяки створенню заповідника буде забезпечено належне фінансування пам’яток; проте з іншого боку  — надання замків в концесію триває повним ходом. 

До конкурсу з визначення концесіонера вже повністю готовий замок, або точніше те, що від нього залишилось, у Старому селі — зібрано весь пакет документів, підписане розпорядження про створення конкурсної комісії, а у газеті опубліковане оголошення про конкурс, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі Львівської ОДА.   

А 9 липня заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Губицький зустрівся з представниками Національної Спілки архітекторів України, яка користується замком у с.Свірж. «Через брак коштів, замки не отримують належного фінансування. Такий об’єкт не може стільки років стояти без охорони, без якоїсь перспективи. Тому питання концесії, на мою думку, зможе вирішити цю проблему, якщо буде реальний концесіонер. Концесія — засіб, через який ми можемо знайти кошти та вдихнути життя в замки», — сказав під час зустрічі Володимир Губицький, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі Львівської ОДА. 

За результатами зустрічі, Національна Спілка архітекторів України погодилася віддати Свірзький замок у концесію. «Спілка не дасть собі раду із замком. Ми розробили проектну документацію, але на подальші роботи забракло коштів. Треба шукати нормального інвестора, який врахує наші побажання, щоб ми мали конференц-зал, приміщення, де б ми могли приймати гостей з інших областей та країн», — сказав керівник обласної організації Національної Спілки архітекторів України Олесь Ярема. 

Відтак, у Свірзькому замку планується створення готельно-відпочинкового закладу з використанням частини приміщень під картинну галерею.  

Проявляють зацікавлення інвестори і до Поморянського замку, який вже давно стоїть аварійною пусткою. Тут Львівська ОДА теж розглядає варіанти концесії.   

Проте нова влада не дуже довіряє інвесторам, обраним попередньою командою ОДА. Так, восени цього року планується перевірка виконання концесіонером Тартаківського палацу взятих на себе зобов’язань.   

У 2010 році концесіонер має провести роботи в Тартаківському палаці на близько 3 млн. грн. — розібрати завали, вивезти сміття, встановити тимчасові допоміжні споруди, загородити територію, замовити та оплатити проектні роботи, виготовити пам’яткоохоронну документацію. До 2012 року мають бути проведені роботи з виведення об’єкту з аварійного стану — потрібно зміцнити фундамент, звести новий дах, влаштувати водовідведення та каналізацію, відновити дверні та віконні заповнення, а до 2015 року заплановане введення палацу у експлуатацію, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі Львівської ОДА.  

«У перших числах вересня я поїду і подивлюся, що зробив у Тартаківському палаці концесіонер, угоду з яким ми підписали ще у грудні. Я попередив його, якщо задекларовані роботи не будуть проведені, ЛОДА розірве угоду», — сказав заступник голови ЛОДА  Володимир Губицький. 

Як бачимо, появу приватних коштів у замках та палацах Львівщини вже не оминути. То все ж приватні руки для пам’яток це добре чи погано? Як свідчить європейський досвід, при дотриманні чинного законодавства і умов концесії, навіть дуже добре. Проте в реаліях сучасної України, чомусь закрадаються сумніви: чи не стане замок чиєюсь закритою резиденцією, недоступною для туристів; чи може якийсь горе-інвестор вивезе із замку все цінне під час реконструкції тощо.  

Один приклад невдалої приватизації вже є — палац Лянцкоронських у містечку Роздолі на Львівщині. Попри обіцяні власником інвестиції, подальша доля палацу досі невідома. А що вже звідти вивезено, відомо лише теперішньому господарю пам’ятки…

Олександр Сніжинський, «ОстроВ»